умовлятися

умовлятися
(вмовля́тися), -я́юся, -я́єшся, недок., умо́витися (вмо́витися), -влюся, -вишся; мн. умо́вляться; док.
Ведучи попередні розмови, переговори з ким-небудь, досягати певної умови; домовлятися. || Спільно вирішувати що-небудь. || Укладати ділову, торговельну і т. ін. угоду.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Игры ⚽ Нужна курсовая?

Смотреть что такое "умовлятися" в других словарях:

  • умовлятися — дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • домовляти — я/ю, я/єш, недок., домо/вити, влю, виш; мн. домо/влять; док. 1) перех. і без додатка. Закінчувати говорити; висловлюватися, доводити розмову до кінця. 2) перех. Умовлятися з ким небудь про щось. 3) неперех., рідко. Виражати своє невдоволення з… …   Український тлумачний словник

  • умовитися — див. умовлятися …   Український тлумачний словник


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»